Мабуть, немає людини, яка, будучи небайдужою до вітчизняної медицини, не цікавилася б суттю і призначенням медичних реформ, що відбуваються. Ця тема широка. Ми ще не раз до неї звертатимемося. Нині ж – кілька питань, що стосуються співучасті районної медицини у спільному проекті Світового банку і вітчизняного Міністерства охорони здоров’я.
У чому конкретно вона полягає, яких обсягів набула і чому так багато надій пов’язуємо зі Світовим банком? Про все це ми запитали директора КНП «Володимирецький РЦ ПМСД» О.В. ВОЛОЧНЮКА.
– Пояснюється все просто: поруч із спільним інвестиційним проектом Світового банку та МОЗ України «Поліпшення здоров’я на службі у людей» запроваджено й субпроект «Підвищення ефективності лікування та профілактики хвороб системи кровообігу в Рівненській області», – розповів Олександр Васильович. – Розпочавшись у 2012 році, триватиме ця співпраця до 2020-го. І завдяки їй сподіваємося покращити якість та доступність первинної медичної допомоги. Насамперед на увазі маються віддалені сільські громади. Але з часом це допоможе зменшити захворюваність та смертність населення від уже згаданих хвороб системи кровообігу.
– Чому наголошується якраз на них?
– Бо на сьогодні вони стали однією з найбільших медичних проблем.  Серцево-судинні захворювання – основна причина смертності й інвалідності в Україні. При цьому найвищий рівень захворюваності на заході країни, де 40 відсотків населення хронічно хворі. Ця статистика характерна і для нашого району. Захворюваність на патологію системи кровообігу у нас порівняно з 1990 роком зросла у 4,8 разу: на гіпертонію – у 2,1 разу, а на ішемічну хворобу серця – у 6,1 разу.
– Тому, враховуючи існуючу ситуацію, район активно включився в реалізацію згаданого проекту?
– Так. Попередня наша пропозиція по зміцненню матеріально-технічної бази підрозділів первинної медичної допомоги включала 17 об’єктів, однак із них затверджено 9. Це реконструкції та капітальні ремонти існуючих АЗПСМ у Володимирці, Рафалівці, Великих Цепцевичах, Великих Телковичах, Більській Волі та реорганізація ФАПів в амбулаторії у селах Жовкині, Заболоття, Хиночі, Воронки. Створення амбулаторій планувалось і в Великому Жолудську, Городці, Лозках, Озерцях, Половлях, Полицях, Ромейках та Степангороді. Мали побудувати амбулаторію і в Антонівці, але наші пропозиції враховані лише на половину.
У 2017-18 роках відкоригували проектно-кошторисну документацію на проведення будівельних робіт – і зразу розпочалися капітальні ремонти Рафалівської та Великоцепцевицької АЗПСМ, реконструкція частини дитсадка під амбулаторію у Більській Волі та ФАПів під амбулаторії у Заболотті та Жовкинях. Завершитися вони мають у грудні цього року. Необхідну документацію підготовлено й на капітальний ремонт Великотелковицької АЗПСМ, реконструкцію ФАПів під АЗПСМ у Воронках і Хиночах та приміщення Володимирецької АЗПСМ.
– Чи передбачалося при цьому співфінансування з боку органів місцевої влади і в яких обсягах?
– У зв’язку зі зміною будівельних нормативів та підвищенням цін на будівельні матеріали у 2017-18 роках на коригування проектно-кошторисної документації витрачено більше мільйона гривень, з яких 187,6 тисячі – у 2018 році. Із бюджетів сільських рад на реалізацію вказаних робіт витрачено 387,2 тисячі гривень, і треба подякувати місцевим радам у Хиночах, Воронках, Більській Волі, Великих Цепцевичах та Рафалівці, які зайняли активну позицію в реалізації проекту. Після проведення держекспертизи загальна сума на реалізацію будівельних робіт перевищує 55,3 мільйона гривень.
– Хто виконує роботи і як ви їх оцінюєте?
– У Жовкинях та Заболотті за роботу взялася  «Вінницька будівельна компанія». Уже перепланували приміщення, провели водопостачання та водовідведення, замінили й утеплили покрівлі, встановили енергозберігаючі вікна та двері. Зараз ідуть внутрішні опоряджувальні роботи, й до кінця року ці села одержать оновлені амбулаторії. Подібні реконструкції тривають також у Більській Волі, Великих Цепцевичах та Рафалівці. Почнуться вони з листопада у Воронках, Великих Телковичах, Хиночах і Володимирці.
– А як буде з селами, в яких АЗПСМ не плануються?
– Відповім таким чином. Станом на 1 вересня до складу РЦПМСД входили 12 АЗПСМ та 39 ФАПів. У 2018 році на рівні МОЗ України нам затверджено мережу, яка включає 21 АЗПСМ, 24 пункти здоров’я, 4 ФАПи і 2 медпункти тимчасового базування. Після реалізації зазначеного проекту вже у наступному році діятимуть 16 АЗПСМ, а враховуючи будівництво державним коштом амбулаторій у Городці та Полицях, насправді їх матимемо 18. На сьогодні першочерговим для району вважаємо створення амбулаторій у Красносіллі, Степангороді й Озерцях, і що важливо, кадрами вони будуть забезпечені.
– Те, що люди працюватимуть в належних умовах, радує. Так і повинно бути. І все ж, головне – те, що мають «на озброєнні» медпрацівники. А що у них є?
– На жаль, жодна амбулаторія не укомплектована як слід обладнанням. У середньому їхня забезпеченість становить 36,4, а ФАПів – 52,8 відсотка. Тому на розгляд  Світового банку подано заявку на придбання понад тисячі одиниць обладнання, медапаратури та виробів медичного призначення.
11 амбулаторій мають санітарний транспорт, але в Каноничах його немає. З 12 амбулаторій автомобілем укомплектовані лише 5, тоді як наш РЦПМСД за нормативами повинен мати 37 одиниць санітарного транспорту. Коштом Світового банку лікарів забезпечено персональними комп’ютерами, однак питання програмних продуктів залишається відкритим.
Недостатня матеріально-технічна база первинної медичної допомоги не дозволяє належним чином задовольняти медичні запити населення, тому співпраця зі Світовим банком і МОЗ України для району надважлива.
– Чи можна вже зараз говорити про ефективність курсу, взятого на реформування первинної медичної допомоги і реорганізацію наявної мережі медичних закладів?
– Звісно, найавторитетнішим експертом стане час. Але слід зауважити, що завдяки реалізації лише тих програм, що спрямовані на запобігання та лікування серцево-судинної патології, вдалося знизити смертність за останні 10 років на 16,7 відсотка, а рівень загальної смертності – на 17,6 відсотка.
Щоб створити чітку систему медичної допомоги, необхідно посилити медичну просвіту населення (особливо у так званих групах ризику) і покращити доступність первинної медичної допомоги через розвиток мережі амбулаторій, амбулаторії укомплектувати обладнанням, а роботу медпрацівників зробити більш ефективною. Це і є нашим завданням на перспективу.